Барви літа ми бачимо у квітах.

   Свято квітів

Квіти кращу обирали,

Квіти свято влаштували.

На галявині підсніжник

Запалив ліхтарик ніжний.

Небу проліска блакитна

Усміхалася привітно.

З круч і вибалок підбіли

Ясним сонечком горіли.

Цвіт фіалочки ліловий

Сів метеликами в полі.

Ряст чуприною пишався,

Сон в корону пишну вбрався.

Грала променем кульбабка

Жовта-жовта, як курчатко.

У конвалії в намисті

Перли сяяли врочисті.

Визирали із травички

Оченята веронічки.

Барвін-зілля у листочки

Голубі вплітав віночки.

Били в дзвони первоцвіти,

Паленіли горицвіти…

Всі завзято сперечались, 

Вихвалялись, хизувались…

Їм весна сказала: «Квіти!

Ви мої найкращі діти!

Всіх красою наділила!

Кожна квітка гарна й мила,

Кожна сонечком зігріта

І дощем цілющим вмита.

Ви у мене всі вродливі – 

Всі значні і особливі».